Практичні рекомендації педагогу, що працює з гіперактивною дитиною

Для того щоб допомогти дитині упоратися із труднощами в навчанні, необхідні:

1. Зміна оточення:

  • роботу з гіперактивною дитиною будуйте індивідуально. Дитина завжди повинна перебувати перед очима вчителя;
  • оптимальне місце в класі для гіперактивної дитини – перша парта навпроти стола вчителя або в середньому ряду;
  • змініть режим уроку із включенням фізкультхвилинок;
  • дозвольте гіперактивній дитині через кожні 20 хвилин підводитись і ходити класом;
  • надайте такій дитині можливість швидко звертатися по допомогу в разі виникнення труднощів;
  • спрямовуйте енергію дитини в корисне русло, пропонуючи вимити дошку, роздати зошити тощо.

2. Створення позитивної мотивації на успіх:

  • уведіть знакову систему оцінювання;
  • частіше хваліть дитину;
  • уникайте завищених або занижених вимог до учня зі СДУГ;
  • уведіть проблемне навчання;
  • використайте на уроці елементи гри й змагання;
  • давайте завдання, ураховуючи здібності дитини;
  • великі завдання розбивайте на окремі частини, контролюючи виконання кожної з них;
  • створюйте ситуації, у яких гіперактивна дитина може продемон­струвати свої сильні сторони й виконувати роль експерта у класі з деяких галузей знань;
  • навчіть дитину компенсувати порушені функції за рахунок збере­жених;
  • ігноруйте негативні вчинки й заохочуйте позитивні;
  • будуйте процес навчання на позитивних емоціях;
  • пам'ятаєте: з дитиною необхідно домовитися, а не зламати її!

3. Корекція негативних форм поведінки:

  • сприяйте припиненню (зникненню) агресії;
  • навчайте необхідних соціальних норм і навичок спілкування;
  • регулюйте взаємини дитини з однокласниками.

4. Регулювання очікувань:

  • пояснюйте батькам і оточуючим, що позитивні зміни відбуваються не одразу, а через деякий час;
  • пояснюйте батькам і оточуючим, що поліпшення стану дитини залежить не тільки від спеціального лікування, але й від спокійного й поміркованого ставлення до неї.

Пам'ятайте: дотик є сильним стимулом для формування поведінки та розвитку навичок навчання. Дотик допомагає поставити так званий «якір» на позитивному досвіді.

Працюючи з гіперактивною дитиною, по­трібно:

  1. Працювати з дитиною на початку дня, а не ввечері.
  2. Зменшити робоче навантаження дити­ни.
  3. Поділяти роботу на короткі періоди, які часто повторюються.
  4. Використовувати фізкультхвилинки.
  5. Бути драматичним, експресивним педа­гогом.
  6. Знизити вимоги до акуратності на по­чатку роботи, щоб сформувати почуття успі­ху.
  7. Посадити дитину під час занять поруч з дорослим.
  8. Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотику, погладжування).
  9. Домовлятися з дитиною про певні дії за­здалегідь.
  10. Давати короткі, чіткі і конкретні інструкції.
  11. Використовувати гнучку систему за­охочень і покарань.
  12. Заохочувати дитину одразу ж, не відкладаючи на майбутнє.
  13. Давати дитині можливість вибору.
  14. Залишатися спокійним. Немає холод­нокровності – немає переваги!

Пам'ятайте: гіперактивність – це не поведінкова проблема, не резуль­тат поганого виховання, а медичний діагноз, який можна поставити тіль­ки за результатами спеціальної діагностики. Проблему гіперактивності неможливо розв'язати вольовими зусиллями й переконаннями. Дисцип­лінарні заходи впливу (покарання, зауваження, окрики, нотації тощо) не поліпшать поведінки дитини, а швидше, погіршать її. Ефективні результа­ти корекції синдрому дефіциту уваги та гіперактивності досягаються за оптимального поєднання медикаментозних і не медикаментозних методів, до яких належать психологічні й нейропсихологічні корекційні про­грами.

Як зняти емоційне напруження співрозмовника:

  • підкреслюйте спільні зі співрозмовником цілі, інтереси, думки, особистісні якості
  • наголошуйте на важливості для вас думки співрозмовника
  • вербалізуйте емоційний стан (свій та співрозмовника)
  • проявляйте щирий інтерес до співрозмовника та його проблем
  • дайте співрозмовнику можливість висловитися
  • за потреби визнайте свою помилку
  • апелюйте до фактів
  • пропонуйте пропозиції варіантів виходу зі складних ситуацій
  • підтримуйте спокійний, упевнений темп мовлення.
Кiлькiсть переглядiв: 9